Архив рубрики «Статті»
Преображення Господнє: історія свята, богословське тлумачення, традиції
18.08.2023 | Автор: admin
19 серпня за новим стилем (6 серпня за старим) Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. Це свято встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Іісуса Христа перед учнями на горі Фавор.
Історія свята: богослужбові тексти на честь Преображення створювали святі
Преображення Господнє вшановувалося християнами вже в IV столітті. Про це свідчать повчання прп. Єфрема Сирина та свт. Іоанна Златоуста. Існування свята в IV столітті вказує на те, що початок його має відноситись до попередніх трьох століть християнства.
Прочитать остальную часть записи »
Рубрика: 
14-27 серпня 2023: Успенський піст (+календар)
14.08.2023 | Автор: admin
Розпочинається Успенський піст 14 серпня зі свята Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про піст.
Успенський піст — це підготовка православних християн до двох двунадесятих свят: Преображення Господнього та Успіння Божої Матері. Так звані двунадесяті свята догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Пресвятої Богородиці та діляться на Господські (присвячені Господу Іісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божій Матері).
ДАТИ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст починається рівно через місяць після Петрового посту. Успенський піст — найкоротший багатоденний піст у церковному календарі. Він триває всього два тижні, причому починається і закінчується завжди однаково. Дати Успенського посту: з 14 по 27 серпня.
Прочитать остальную часть записи »Різдво Іоанна Предтечі
06.07.2023 | Автор: admin
Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна — це одне з великих свят. Великі свята по значущості йдуть після 12-ти двунадесятих свят. Різдво Іоанна Хрестителя відзначається 7 липня за новим стилем. У цей день віруючі згадують, як в родині іудейського священника Захарії і його дружини Єлизавети народився майбутній пророк, який передбачить пришестя Месії — Іісуса Христа, а потім хрестить його у водах річки Йордан.
До цього свята Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про життя святого.
Прочитать остальную часть записи »День Святої Трійці: священна історія та традиції
04.06.2023 | Автор: admin
Про особливості свята П’ятидесятниці: чому це свято називають днем народження Церкви, що таке дари Святого Духа, як Дух Святий сходить на християн, а також про традиції цього дня.
Апостольське свято або День народження Церкви
Свято П’ятидесятниці або День Святої Трійці, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.
У цей день Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником. Одним із найбільш вражаючих дарів, який отримали Христові учні для проповіді, був дар говоріння різними мовами.
Прочитать остальную часть записи »О поклонении Богу в духе и истине. Неделя о самарянке
12.05.2023 | Автор: admin
 |
|
Христос и самарянка.
Фреска женского исихастирия во имя святого Иоанна Богослова в Суроти, Греция
|
Основным содержанием четвертой главы Евангелия от Иоанна является беседа Христа с самарянкой: «…приходит Он в город Самарийский, называемый Сихарь, близ участка земли, данного Иаковом сыну своему Иосифу» (Ин. 4: 5). Архимандрит Никифор (Бажанов) в «Библейской энциклопедии» говорит о самарянах: «Название это в Новом Завете прилагается к тому народу, который жительствовал в Самарии на месте ссыльных Израильтян от царя Ассирийского. Выселив Израильское население, он послал в их землю колонии из своих собственных подданных. Сии последние смешались между собою и вступали в браки с дочерьми оставшихся Израильтян, хотя очень немногочисленных. Вступивши в брак, Самаряне боялись Иеговы и вместе с тем служили своим собственным богам, воображая, что Иегова есть только охранительное божество, и желая сообразоваться во всем с языческими обычаями своей страны… Это сомнительное происхождение, враждебность к Евреям, <…> их отделение от Иудеев, вместе и богопочитание и сооружение ими своего известного храма на горе Гаризим (см.: Лк. 9: 52—53; Ин. 4: 20, 21) делали вражду между Самарянами и Иудеями почти ожесточенною (см.: Мф. 10: 5; Ин. 4: 9), так что самое название Самарянин считалось у Иудеев бранным и презрительным словом (см.: Ин. 8: 48)».
Великая Суббота Страстной седмицы Великого Поста
13.04.2023 | Автор: admin
Чтение на каждый день Великого Поста
Сия суббота есть преблагословенная, в ней же Христос уснув воскреснет тридевен.
Заключительная строка кондака и икоса
В Великую субботу Православная Церковь воспоминает телесное погребение Иисуса Христа и сошествие Его во ад.
Сняв с креста и обвив пеленами с благовониями, по обычаю иудеев, Иосиф и Никодим положили пречистое Тело Господа в новом каменном гробе в саду Иосифовом, находившемся недалеко от Голгофы. К дверям гроба привалили большой камень. При погребении Иисуса Христа находилась Мария Магдалина, мать Иакова и Иосиева.
Вход Господень в Иерусалим: cмысл праздника
05.04.2023 | Автор: admin
Вход Господень в Иерусалим является одним из главных событий последних дней земной жизни Господа Иисуса Христа; оно описано четырьмя евангелистами (см.: Мф. 21: 1–11; Мк. 11. 1–11; Лк. 19: 28–40; Ин. 12: 12–19). Торжественное прибытие Спасителя в Святой град накануне праздника Пасхи предшествовало Его Страстям и было осуществлением ветхозаветных пророчеств (в первую очередь Быт. 49: 10–11; Пс. 8: 2–3; Зах. 9: 9).
Воспоминанию этого события и посвящен один из основных церковных праздников, который в Православной Церкви включен в число двунадесятых. Он празднуется в воскресенье, непосредственно предшествующее пасхальному и открывающее собой Страстную седмицу, то есть включается в разряд переходящих.
Поскольку в символике и события Входа Господня в Иерусалим, и его литургического формуляра важное место занимают пальмовые ветви – вайи, этот праздник называют Неделей ваий. Святитель Амвросий Медиоланский толкует данное именование следующим образом: «Именно чрез масличное дерево, из коего происходит елей, умягчающий раны и врачующий болезни, означаются дела милосердия; а чрез крепкое финиковое дерево, ветвей которого оконечности белы, означается то, что после скорбей настоящей жизни мы преселимся в свет небесного отечества». В славянской традиции известно обозначение праздника еще и как Недели цветоносной, или цветной. На Руси в богослужебной практике пальмовые ветви традиционно заменяют ветвями вербы, отчего Неделя ваий носит также название Вербного воскресенья.
Преподобный Иоанн Лествичник
24.03.2023 | Автор: admin
В четвертую неделю Великого Поста Церковь чтит память преподобного Иоанна Лествичника.
Мы мало знаем о его жизни до прихода на Синай, но это мало и печалит, потому что вся его истинная жизнь прошла в Синайской обители. В конце V века родился будущий преподобный и автор изумительного по красоте слога и вдохновенности мыслей творения «Скрижали духовные», т.е. заповеди (есть скрижали сердца – совесть, скрижали завета – заповеди Моисея, скрижаль дословно – доска) более известного как «Лествица», отсюда Иоанн Синайский и вошел в мировую историю под именем преподобного Иоанна Лествичника.
Родительская суббота
10.03.2023 | Автор: admin
Святитель Иоанн Златоуст
Причина установления Родительских суббот заключается в том подвиге, в котором тогда пребывают христиане. Ежели, по учению святого апостола Павла, без любви ни что же есмь, то значит и самый подвиг поста, ежели не будет сопровождаться истинною взаимной любовью, потеряет свое значение, и постящиеся не достигнут цели, добродетель потеряет свою силу. Потому церковь и заботится, чтобы между всеми ее членами были мир и любовь. Пред вступлением в подвиг поста, Церковь пригласила действительно всех своих членов, пребывающих на земле, показать на самом деле, что они пребывают в неразрывном союзе любви и в общении с членами ее, пребывающими в загробном мире – со Святыми и с несовершенными усопшими. Прочитать остальную часть записи »Перша неділя Великого посту — Торжество Православ’я
05.03.2023 | Автор: admin
Перша Неділя Великого посту називається Торжеством Православ’я. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує сюжет про свято підготовлений творчим колективом телепрограми «Православний вісник».
Зараз вже важко уявити собі храм, в якому не було б ікон. Вони — і прикраса, і заклик до молитовного зосередження, і приклад побожного життя. А ще це — богослов’я та Святе Писання у фарбах та малюнку. Воістину, уважно роздивляючись образи на церковних розписах, можна дізнатися про найважливіші віхи священної історії людства. Проте і в наші дні, так само як і колись у Візантії, доводиться іноді чути закиди, що буцімто іконошанування — це поклоніння ідолам. То на чиєму ж боці правда?
Прочитать остальную часть записи »Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній:
— У той же час, за віки нашої церковної історії це свято набуло ще і іншого особливого сенсу. Тепер це свято не просто перемога над іконоборцями, це — перемога всієї Православної віри. Але ця перемога відбувається тільки тоді, коли людина трудиться над собою, коли піст і молитва є основою її церковного життя і духовного вдосконалення. Догмати віри — це не просто сухі формули, які ми мусимо приймати, догмати віри — це саме наше життя. Людина стає спроможною сприймати одкровення Божі тільки тоді, коли перемагає у собі гріховність. Дух Божий перебуває в людині тоді, коли серце наше чисте. Покаяння і Великий піст саме цьому й служать — допомагають очищенню нашої душі, нашого серця, для того щоб ми сприймали откровення істини вірно. В першу неділю Великого посту, коли був покладений початок нашого духовного становлення, ми святкуємо перемогу над собою, а значить перемогу нашої Православної віри.
