Однією з центральних подій церковної історії стало Зішестя Святого Духа на апостолів на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. Церква іменує це свято П’ятидесятниця або День Святої Трійці (Трійця).

Передує П’ятидесятниці Троїцька батьківська субота. Молитва за померлих є невід’ємною складовою літургійної традиції Церкви. І в суботу перед Днем Святої Трійці Церква сугубо молиться за всіх від віку спочилих православних християн.

Наступного дня після святкування Трійці, у понеділок, Свята Церква відзначає День Святого Духа. У День Зішестя Святого Духа завершується Домобудівництво нашого спасіння, і символічно, що в цьому торжестві беруть участь і ті, хто вже відійшов у інший світ, але завжди сповідував віру у Святу Трійцю і «…в єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву».

 Святитель Василій Великий говорить про це так: «Господь найбільше в цей день благоволить приймати молитви за померлих і навіть за тих, хто перебуває в пеклі». І всі ми віримо, що благодать Святого Духа стане джерелом блаженства для кожного з нас.

Прочитать остальную часть записи »

У переддень Святої Живоначальної Трійці, згідно з правоcлавним богослужбовим уставом, ми маємо батьківську поминальну суботу. Наша молитва за упокій ґрунтується на усвідомленні безсмертя людської душі і надії на Господнє милосердя. 

Оскільки Господь неодноразово через слова Священного Писання зауважує, що Він є Бог не мертвих, а Бог живих. Перед Богом усі живі. Єдине, що апостол Павло зауважує, що людині належить один раз померти, а потім Суд, для того, щоб дати відповідь, що зробив у своєму тілі живучи – чи доброго, чи злого.

Водночас ми чітко прочитуємо в Священному Писанні слова про те, що Господь прийде судити живих і мертвих. І якраз в надії на той кінцевий Суд, який подекуди в Священному Писанні називається Страшним Судом, ми і надіємося на Господнє милосердя, і тому звершуємо наші молитви за упокій.

У Троїцьку батьківську суботу ми згадуємо не тільки наших рідних, а й усіх людей, які жили на землі

Навіть якщо поглянути на богослужбове прохання, яке виголошується в храмі: “Милості Божої, Царства Небесного і оставлення гріхів у Христа Безсмертного Царя і Бога нашого просимо”. Водночас, коли ми заглянемо в слова святоотцівської літератури, ми побачимо, що святитель Кирил Ієрусалимський в середині IV століття заважує, що велике благо для душі померлої людини – це молитва людей, яка пов’язана з Євхаристією.

Прочитать остальную часть записи »

Закінчився начальній рік у нашій недільній школі, який тривав з вересня 2024 по 25 травня 2025.

 Дорогі наші діти, ми сподіваємось, що для вас він був насичений і цікавий. 

Давайте спробуємо пригадати, як він пройшов:

— Кожної неділі ми з вами дізнавались щось нове для себе під час теоретичних занять. 

— Ви робили яскраві поробки, проявляючи свої таланти та намагаючись зробити щось приємне для своїх матусь та татусів. 

— Ми провели два свята присвячені Святителю Миколаю та Жінкам — Мироносицям, де кожен з вас виступав з віршами, піснями та музичними номерами. 

— Ми заспівали колядки та інші пісні на свято Різдва Христового.

— Ви успішно здали іспит на знання теоретичних знань та молитв «Отче наш» та «Богородице Діво радуйся».

— Закінчили рік екскурсією на Скит Києво-Печерської Лаври, де всі дружно потрудились саджаючи дерева та квіти.

Дякуємо батькам за те, що приводите діток до недільної школи, за вашу підтримку в проведенні свят, за всі смаколики, які приносите до нашого столу, за те, що приділяєте час і разом з дітками готуєтесь до іспитів, за допомогу в проведенні екскурсій.

Дякуємо діткам за вашу старанність, ваші вірші, пісні, поробки, музичні номери. 

Ви дуже талановиті та старанні!

Дякуємо Богові, який подарував нам цей чудовий світ та можливість в ньому жити і вчитися любити Його та ближніх.

Дякуємо всім і чекаємо у вересні в новому навчальному році!

Прочитать остальную часть записи »

Вітаємо нашого фотографа Максима Сидоренко з днем народження! Бажаємо творчих успіхів, благополуччя, душевного миру та добра. Розглядаючи фото з богослужінь, храму в різні пори року дивуєшся, як можна по різному донести людські емоції, настрій, показати красу Божого творіння! Час проходить, а ми знову і знову можемо переживати ті, чи інші події, переглядаючи зупинені миті через фото Максима! Милостей Божих і благословенних років життя!

Вітаємо священника нашого храму о. Віталія з днем небесного Покровителя! Нехай святий угодник преп. Віталій допомагає твердо слідувати шляхом Христовим, ведучи за собою до спасіння ввірених чад! Миру, здоров’я та добра на многії літа!

Пасхальний час має чимало богослужбових особливостей та святкувань, пов’язаних із перемогою Христа над смертю. І одне з найважливіших таких святкувань відбувається у вівторок другого тижня після Пасхи.

Вітаючись цими днями словами «Христос воскрес!», ми, з одного боку, стверджуємо, що Господь переміг смерть, а з іншого – ділимося одне з одним цією радістю. У вівторок другого тижня після Пасхи ми намагаємося розділити Великодню радість з нашими рідними та близькими, які вже залишили земне життя.

Назва цього особливого дня – Радониця.

***

Світлої Великодньої ночі ми чули в церквах натхненне пасхальне слово святого Іоанна Златоуста:

«НЕХАЙ НІХТО НЕ БОЇТЬСЯ СМЕРТІ, ТОМУ ЩО ВІД НЕЇ ЗВІЛЬНИЛА НАС СМЕРТЬ СПАСИТЕЛЯ! СХОПЛЕНИЙ НЕЮ, ВІН ПОДОЛАВ ЇЇ… СМЕРТЬ! ДЕ ТВОЄ ЖАЛО? ПЕКЛО! ДЕ ТВОЯ ПЕРЕМОГА? ВОСКРЕС ХРИСТОС, І РАДІЮТЬ АНГЕЛИ! ВОСКРЕС ХРИСТОС, І НЕМАЄ ЖОДНОГО МЕРТВОГО У ГРОБІ! ХРИСТОС, ЩО ВОСКРЕС ІЗ МЕРТВИХ, СТАВ ПОЧАТКОМ ПОМЕРЛИХ. ЙОМУ СЛАВА Й ДЕРЖАВА ВО ВІКИ ВІКІВ. АМІНЬ.»

Прочитать остальную часть записи »

Великий Понеділок

У Великий Понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Іосифа Прекрасного, із заздрощів проданого братами до Єгипту, який прообразував страждання Спасителя. Також у цей день згадується висушення Господом вкритої рясно листям, але безплідної смоковниці, що слугує образом лицемірних книжників і фарисеїв, які не принесли істинного покаяння, віри, молитви й добрих справ.

«Брати Іосифа, побачивши, що батько їхній любить його більше за всіх інших синів, зненавиділи його: при кожному слові з ним, при кожному погляді на нього закипало в них моторошне смуття. А він не розумів недуги, що охопила їх: чиста душа його бачила всіх чистими, щиросердними. З довірливістю відкривав він перед ними серце. Це незлобиве серце вже обрано Богом у посудину таємничих одкровень. Благодать Святого Духа, у відповідності до юнацьких літ Іосифа, почала являти свою присутність і дію в знаменних сновидіннях. Жваво малювалися таємничою рукою дивні сновидіння в незайманій уяві. Іосифу було сімнадцять років, коли наснився йому перший пророчий сон. З відвертістю, що не підозрює жодного зла, він переказує його братам: видно, сон залишив у душі юнака надзвичайне враження, яке потребувало пояснення. Він хотів викликати, почути це пояснення з вуст старших братів».

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) «Іосиф, священна повість, запозичена з книги Буття»                                                       

Великий Вівторок

Прочитать остальную часть записи »

Страсна седмиця – найсуворіша, поряд з першою седмицею Великого посту. У ці дні Церква згадує останні дні земного життя Ісуса Христа.

У понеділок, 14 квітня 2025 року, православні віруючі вступили в Страсну седмицю – останній тиждень перед Пасхою, присвячений спогадам про останні дні земного життя Спасителя, Його страждання, розп’яття, хресну смерть і поховання.

Кожен день Страсного тижня – великий і святий, і в кожен з них в храмах здійснюються особливі служби.

Перший день седмиці – Великий Понеділок, так само як і Великий Вівторок, – це спогад про останні проповіді Господа перед народом в Єрусалимі. У євангельському читанні Великого Понеділка згадується старозавітний пророк Іосиф, якого Господь наділив даром провидіння, що викликало обурення і заздрість його братів. Змовившись, вони продали його в рабство до Єгипту, де у визначений час він врятував народ від страшних напастей. Іосиф є свого роду прообразом Спасителя Ісуса Христа, якого зрадили і прирекли на страждання, але, зійшовши на Хрест, Він подарував нам життя вічне. Також в цей день читається Євангеліє про Друге Пришестя Христове і згадується кілька притч – про злих виноградярів і про безплідну смоковницю, в яких укладено символ народу Ізраїлю, що відкинули і засудили Сина Божого на смерть.

У Велику Середу Церква згадуватиме зраду Спасителя одним з Його учнів – Іудою Іскаріотом.

У Великий, або Чистий четвер буде згадуватися Таємна Вечеря – збори Господа з учнями, на яких Він встановив Таїнство Євхаристії.

Велика П’ятниця – найскорботніший день – спогад про страждання Христа і Його смерть на хресті. В цей день на середину храмів для поклоніння віруючих виносяться Плащаниці. До пасхальної заутрені (опівночі на неділю) Плащаниці будуть перебувати в храмах, потім їх занесуть у вівтарі і покладуть на престоли, де вони будуть перебувати до свята віддання Пасхи.

У Велику Суботу віруючі будуть згадувати про перебування тіла Спасителя у гробі і про те, що душею Він зійшов у пекло, щоб проповідувати там і вивести звідти в Царство Небесне старозавітних праведників.

У неділю, 20 квітня 2025 року, Православна Церква відзначить Пасху, Світле Христове Воскресіння.