НОВОСТИ ПРИХОДА: Рождество Христово
Рождество — пожалуй, самый радостный христианский праздник. Родился не просто Человек, но и Бог. А значит, наша дорога к спасению стала открыта.
Рождество Христово – величайший праздник, знаменующий собою неизреченный дар любви и милосердия Божия к нам грешным – явление Сына Божия на земле, сошедшего с Небес по всеблагой воле Бога Отца для нашего с вами спасения.
В праздник Рождества Христова в нашем храме было отслужено 2 Божественные литургии. Ночную совершили протоиереи Виталий и Алексий. Люди, пришедшие на молитву, наполнили весь нижний храм. Служба была особо торжественная и радостная. После Евангельского чтения было зачитано Рождественское послание Блаженнейшего Митрополита Онуфрия. Многие верующие приготовились в этот день ко св. Причастию. В конце литургии батюшка поздравил всех с Рождеством Христовым и все присутствующие получили небольшие подарки.
Утром литургию служили настоятель храма прот. Александр с иереем Юрием. Храм едва вмещал всех пришедших помолиться к Богомладенцу Христу и разделить радость этого величайшего праздника. После Евангельского чтения также было зачитано Рождественское послание Блаженнейшего Митрополита Онуфрия. По окончании литургии, настоятель храма поздравил всех с Рождеством Христовым и храмовым праздником пожелав, чтобы Господь укреплял всех на жизненном пути. Также в конце детки получили из рук настоятеля сладости, а взрослые календари. Хор нашего храма порадовал пением рождественских колядок.
Фото Максима Сидоренко
Больше фото смотр. в фотогалерее: Рождество Христово 2019
«Слово Предстоятеля»: Гріхи предків ми повинні загладжувати своїм життям (відео)

В ефірі телеканалу «Інтер» вийшов одинадцятий випуск щотижневої програми «Слово Предстоятеля», в якій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звертається з духовною настановою до глядачів. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ із посиланням на телеканал «Інтер».
Предстоятель розповів про родословну Христа, від кого Він прийняв плоть і кров людську, та зокрема історію чотирьох жінок, про яких згадується в цих главах Євангелія: Фамарі, Рахаву, Руфі та Урію (Мф. 1: 1-16).
Провівши духовний аналіз цих жінок, Блаженніший владика підкреслив: «Ми бачимо, що всі ці жінки — негативні персони. Святий Дух навчив апостолів вписати в родословну Христа цих жінок із негативним іміджем, із негативним образом. І це говорить про те, що Христос на землю прийшов не тільки, щоб праведників спасти, а щоб спасти всіх людей, щоб грішників зробити праведними людьми, і щоб вони були гідні і здатні вмістити в собі благодать Божу і жити у вічному Царстві Христовому, яке Господь приніс сюди, на землю, яке продовжується у Вічності, коли людина переходить у потойбічний світ».
Насамкінець Блаженніший Митрополит Онуфрій побажав усім Божого благословення.
«Нехай Господь всім нам дає сили, щоб гріхи всіх своїх предків ми своїм життям загладжували і щоб прославляли їх ім’я добрим своїм іменем. Нехай Господь благословить всіх нас!», — сказав Архіпастир.
Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

Різдвяне послання
Предстоятеля Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
Архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам
Української Православної Церкви
Христос рождається, славте!
Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві Архіпастирі і пастирі, всечесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з великим і радісним Празником Різдва по плоті Спасителя нашого і Бога, Господа Іісуса Христа.
У ці священні дні вся повнота нашої Святої Української Православної Церкви підносить смиренні молитви, згадуючи та прославляючи неосяжну Божественну любов та дякуючи Богові за те, що Він зійшов на землю, прийняв на Себе нашу людську природу, щоби спасти нас. Святий Григорій Неокесарійський говорить, що Вітхий Днями Бог став Младенцем, щоб нас зробити Божими дітьми; Сидячий у славі на Небесах заради нас покоїться в яслах безсловесних тварин; Безстрастний, Безтілесний, Неосяжний сповивається пеленами, щоб розірвати узи гріха, якими було зв’язано людство.
У ці святкові дні ми з любов’ю та благоговійним подивом згадуємо благословенну Вефлеємську ніч, під таємничим покровом якої звершилась «велика благочестя тайна: Бог з’явився у плоті» (1 Тим. 3, 16). Син Божий народився вночі, щоб розвіяти духовну ніч, якою гріх огорнув людство, і щоб нагадати нам, що Він, наш Спаситель і Господь, є «Світло Істинне, Яке просвітлює всяку людину, грядущу у світ» (Ін. 1, 9), щоб нагадати, що Він є Сонце Правди, з Яким ніч стає днем і без Якого день стає ніччю.
Якими щасливими були Вефлеємські пастушки, що чули Ангельський спів: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2, 14). Вони з трепетом ступили в Вефлеємську печеру і побачили Дивного Богомладенця, сповитого і лежачого в яслах (Лк. 2, 16). Їхній розум не зміг збагнути, але вірою серця вони зрозуміли, що перед ними лежить Той, Хто колись з дівственної землі створив Адама і Хто тепер із Пресвятої Діви зіткав Собі плоть і прийшов Сам на землю як Новий Адам.
Пастушки вірою серця зрозуміли, що перед ними лежить Предвічний Бог, Який прийшов на землю, щоб спасти людство, яке Він створив, і щоб знищити смерть, яку Він не створював (Прем. 1, 13). Пастушки вірою серця зрозуміли, що перед ними лежить Великий Пастир, Який «покладає душу Свою за овець» Своїх (Ін. 10, 11), Який залишив багато овець незаблудших, щоби знайти одну заблудшу (Мф. 18, 12).
Прийшли до новонародженого Богомладенця і мудрі Волхви, три Царі зі сходу, які принесли Йому дари: ладан, золото і смирну. Волхвам було відкрито, що перед ними лежить «Первосвященик майбутніх благ» (Євр. 9, 11) і «Цар царів» (Апок. 19, 16). Звістка про те, що у світ прийшов Цар (Мф. 2, 2), схвилювала властолюбивого царя Ірода, а потім, протягом усієї історії, ця звістка хвилювала тих, хто, як Ірод, був одержимий пристрастю властолюбія. Властолюбці не хочуть мати над собою Царя, бо у своїй гордині вони вважають себе кращими за всіх. Властолюбці не сприймають владу як Хрест, який має покласти на них Бог, вони вважають, що влада це є те, до чого треба просто добиватись, використовуючи і застосовуючи всі можливості і засоби, незалежно від їх морального наповнення. Властолюбці, якщо навіть вірять у Христа, однак вони Христу не підкоряються, а навпаки, намагаються примусити Христа робити їх земними царями. Саме цього вимагали від Спасителя, як від Месії, іудейські старійшини; і коли вони почули слова Спасителя, що Його Царство не від цього світу, то зненавиділи Христа і розіп’яли Його.
Властолюбіє — це медаль, на зворотній стороні якої знаходиться богоборство. Властолюбіє нищить всіх, хто ним одержимий, незалежно від того, чи це мирська людина, чи ця людина має високий духовний сан. Ця пристрасть нищить всіх і вся.
Пам’ятаймо про це, дорогі брати і сестри. Пам’ятаймо, що Син Божий прийшов на землю, щоб нам подарувати Царство вічне, Царство не від цього світу. Син Божий створив Церкву, яка веде людину до вічного Царства і вічного життя. Церква є містичним Тілом Христовим, а Він, Христос, Божий Син і наш Спаситель, є її Главою і Великим Керманичем. Всі ми, люди, без винятку, маємо покорятися Церкві, тобто не керувати Церквою, а жити за її законами. Хто вносить закони властолюбія і насилля в життя Церкви, той стає в Церкві чужим тілом, яке рано чи пізно благодать Божа викине за Церковний поріг.
Нехай не буде цього з нами, бо Христос народився, щоби нас об’єднати в Істині, якою являється Він Сам, щоб ми у Христі навчались пізнавати, що є воля Божа, і намагались творити її, тому що у волі Божій — наше життя.
Ще раз вітаю Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим, з Новим Церковним роком та з празником святого Богоявління. Нехай Син Божий, Який народився у світ і став Сином Людським, благословить усіх нас, весь наш Український народ і землю. Нехай Вефлеємська зірка освітлює наші земні стежки, щоби ми в мирі, смиренні та взаємній любові проводили дні свого земного мандрування, а у вічності сподобились жити в радості там, де царює вічний Цар, Владика і Господь наш Іісус Христос. Амінь.
Смиренний
+ОНУФРІЙ
Митрополит Київський і всієї України
Різдво Христове,
2018/2019
м. Київ
НОВОСТИ ПРИХОДА: Новорічний молебен
31 грудня в нашому храмі був звершений новорічний молебен, перед початком Нового 2019 року. Як будь-яку справу ми повинні розпочинати з благословіння Божого, так і початок року необхідно розпочинати з молитви. Кожному є за що подякувати Богу, є що попросити в канун року нового. Нехай же Господь допоможе всім нам зробити певні висновки за той рік, який проводжаємо, залишити максимально все те негативне і гріховне, що було і примножити всі ті благі справи, що були розпочаті. Нехай Господь подає всім здоров’я, духовної радості, миру, любові, а Пресвята Богородиця покриває всіх святим Своїм покровом.
Фото події можна побачити в фотогалереї: Новогодний молебен, 2019г.
Новый год в православной семье
Приближается Новый год, в связи с чем в некоторых верующих семьях опять будет поднят вопрос о его праздновании: надо ли? Можно ли? Не грех ли?
В конце 80-х — начале 90-х, когда начали открываться храмы и масса людей, утоляя духовный голод, обратилась к вере, то некоторые из неофитствующих объявили войну Новому году. Бесовский праздник, власти придумали, в разгар поста да за столом сидеть… Негативное отношение подогревали всяческие брошюрки с перечнем грехов современного человека, авторы которых отмечающих Новый год были готовы предать анафеме, да и многие батюшки отрицательно отзывались об этом празднике.
Сейчас, 25 лет спустя, страсти по Новому году утихли, горячие головы поостыли, и теперь уже можно обсудить этот вопрос без эмоций и лозунгов. Итак, можно ли, надо ли отмечать Новый год?
Скоро перевернется последняя страничка календаря, и мы скажем: «Ну вот, еще один год прошел». Этот праздник — отличная возможность вспомнить все, что было в ушедшем году, и поблагодарить Господа за все, что Он послал нам, за хорошее и, может, не очень хорошее, за скорби и радости, за встречи и расставания, за бесценный опыт, который мы получили. В некоторых семьях есть традиция: накануне Нового года или в первый его день всей семьей идут в церковь и заказывают благодарственный молебен.
Праздник Нового года не противоречит празднику Рождества Христова, и, несмотря на то, что Новый год приходится на постное время, его все равно можно скромно, по-постному отметить, ведь для хорошей хозяйки не проблема приготовить вкусные постные блюда. Прочитать остальную часть записи »
ПОДВИЗАЙТЕСЬ, ПОТОМУ ЧТО МЫ ПОГИБАЕМ. Архимандрит Андрей (Конанос)
Преподобный Паисий Святогорец
Різдвяний піст: про основні правила та світські свята

Історія «малої» чотиридесятниці
Встановлення Різдвяного посту, так само як й інших багатоденних постів, має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медиодаланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення. Прочитать остальную часть записи »










