Страсна седмиця – найсуворіша, поряд з першою седмицею Великого посту. У ці дні Церква згадує останні дні земного життя Ісуса Христа.

У понеділок, 14 квітня 2025 року, православні віруючі вступили в Страсну седмицю – останній тиждень перед Пасхою, присвячений спогадам про останні дні земного життя Спасителя, Його страждання, розп’яття, хресну смерть і поховання.

Кожен день Страсного тижня – великий і святий, і в кожен з них в храмах здійснюються особливі служби.

Перший день седмиці – Великий Понеділок, так само як і Великий Вівторок, – це спогад про останні проповіді Господа перед народом в Єрусалимі. У євангельському читанні Великого Понеділка згадується старозавітний пророк Іосиф, якого Господь наділив даром провидіння, що викликало обурення і заздрість його братів. Змовившись, вони продали його в рабство до Єгипту, де у визначений час він врятував народ від страшних напастей. Іосиф є свого роду прообразом Спасителя Ісуса Христа, якого зрадили і прирекли на страждання, але, зійшовши на Хрест, Він подарував нам життя вічне. Також в цей день читається Євангеліє про Друге Пришестя Христове і згадується кілька притч – про злих виноградярів і про безплідну смоковницю, в яких укладено символ народу Ізраїлю, що відкинули і засудили Сина Божого на смерть.

У Велику Середу Церква згадуватиме зраду Спасителя одним з Його учнів – Іудою Іскаріотом.

У Великий, або Чистий четвер буде згадуватися Таємна Вечеря – збори Господа з учнями, на яких Він встановив Таїнство Євхаристії.

Велика П’ятниця – найскорботніший день – спогад про страждання Христа і Його смерть на хресті. В цей день на середину храмів для поклоніння віруючих виносяться Плащаниці. До пасхальної заутрені (опівночі на неділю) Плащаниці будуть перебувати в храмах, потім їх занесуть у вівтарі і покладуть на престоли, де вони будуть перебувати до свята віддання Пасхи.

У Велику Суботу віруючі будуть згадувати про перебування тіла Спасителя у гробі і про те, що душею Він зійшов у пекло, щоб проповідувати там і вивести звідти в Царство Небесне старозавітних праведників.

У неділю, 20 квітня 2025 року, Православна Церква відзначить Пасху, Світле Христове Воскресіння.

Після Лазаревої суботи, в останню неділю перед святом Христового Воскресіння, Православна Церква урочисто святкує Вхід Господній до Єрусалиму. Велелюдний Вхід Спасителя в Єрусалим був вступом Його на шлях Хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти (див. Мф 21:1-11; Мк 11:1-11; Лк 19:29-44; Іоанна 12:12-19).

Ми називаємо цей день також Неділею Ваій, або в нашій традиції — Вербною Неділею. Вайї, в перекладі з грецької, – це листя пальми. Чому ж тоді ця Неділя – Вербна?

У давнину на Сході був звичай: зустрічати царя-перможця пальмовими гілками. Саме так зустрів Єрусалим Христа, почувши звістку про Його дива та про чудесне воскресіння Лазаря чотириденного. В Україні замість пальм віряни, вшановуючи Вхід Господній в місто Його страждань, тримають у руках гілки верби – дерева, що в нас починає розпускатися раніше за інші. Таким чином, збулося стародавнє пророцтво про те, що майбутній Месія як цар в’їде в Святий Град на молодому віслюкові, який, на відміну від бойового коня, є символом миру, покірливості і смирення.

В одному з палестинських монастирів жив старець, прикрашений доброзвичайністю життя та розсудливістю слова. Ім’я того старця було Зосима. Він пройшов усі подвиги монашого життя і зберіг усі правила, що їх передали досконалі іноки. Те все чинячи, ніколи не минав він нагоди повчитися божественних слів, отож чи лягав, чи вставав, чи працював, чи їв – безперестанно співав Богові. Прийшовши змалечку в монастир, до п’ятдесяти трьох років добре подвизався в ньому. А тоді збентежили його помисли, буцім він у всьому вже досконалий і не треба, щоби хтось його повчав. Отож подумав він: «Чи є на землі монах, який міг би повчити мене для моєї користі або показав мені подвиги, яких я не звершував? Чи знайдеться в пустелі хтось, чиї діла перевершили б мої?»

Коли старець це подумав, з’явився йому ангел і прорік: «О Зосимо, подвизався ти добре, наскільки спроможна подвизатися людина, добре пройшов подвижницьке життя, та нема такої людини, що була б досконалою, бо подвиг, який чекає попереду і якого ти не знаєш, більший від того, що вже позаду. Щоб довідатися тобі, скільки є доріг до спасення, вийди зі своєї землі, як Авраам – преславний патріарх, та йди в монастир, що на річці Йордан».

Одразу ж послухав старець і покинув монастир, у якому чернечив змалку, та прийшов на Йордан, у той монастир, де Бог повелів йому бути.

Цієї неділі православні входять у часовий простір Хрестопоклонного тижня — третьої неділі Великого посту, що знаменує собою середину Святої Чотиридесятниці.

Кожен тиждень Великого посту – наче сходинка на шляху духовного вдосконалення.

У першу неділю ми святкували Торжество Православ’я – свято перемоги апостольського сповідання віри Христової у всій її повноті. «Образу Твоєму покланяємось, Благий» – співалося в церквах на знак того, що, вшановуючи рукописні образи Христові, ми вклоняємося Первообразу та визнаємо, що Бог воістину втілився задля нашого спасіння.

Друга неділя нагадувала нам про преподобних отців Києво-Печерських, які є для нас взірцем подвигу посту, та про нетварне Фаворське світло і святого Григорія Паламу, який задля того, щоб побачити це світло, не лише закликав кожного з нас до внутрішньої серцевої молитви, а й сам був великим подвижником.

В прощену неділю в нашому храмі бала проведена благодійна масляна, пожертвувані кошти з якої будуть використані для потреб ЗСУ.

Від нашого храму були передані продукти для інвалідів Чорнобиля Оболонського району.

Вітаємо о. Святослава з днем народження! Бажаємо душевного миру, здоров’я та добра на многії літа! Божої підтримки і всіх благ!

Вітаємо священика нашого храму отця Іоанна з днем народження! Нехай Господь подає сил, здоров’я, духовної радості та добра на многії літа! Божої допомоги у всіх благих справах!

Чудотворна ікона Божої Матері “СТРАСНА” Свято-Покровського храму с. Отченашівка (нині Комаргород) Вінницької області з 8 по 15 лютого перебуватиме в нашому храмі.

Храм відкритий для молитви щодня з 9.00год. до 18.00год.

Хрещення Господнє, або Богоявлення, православні християни святкують 19 січня. Цього дня Церква згадує євангельську подію — як пророк Іоанн Предтеча хрестив Господа Іісуса Христа в річці Іордан.

Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа також називають Богоявленням. Цього дня християни всього світу згадують події, описані усіма чотирма євангелістами, — хрещення Господа Іісуса Христа в річці Йордан. Хрестив Спасителя пророк Іоанн Предтеча, якого також називають Хреститель.

Друга назва, Богоявлення, дано святу в пам’ять про диво, яке сталося під час хрещення. На Христа з небес зійшов Дух Святий у вигляді голуба. Євангеліст Лука пише про це: «Розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав!» (Лк. 3: 21-22).