Собор Української Православної Церкви (далі – Собор), який відбувся 

27 травня 2022 року в місті Києві, розглянув питання церковного життя, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. За результатами роботи, Собор ухвалив таке:

1. Собор засуджує війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай!» (Вих.20:13) і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні.
2. Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття.
3. Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
4. Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.
5. Собор затверджує постанови Соборів єпископів Української Православної Церкви та рішення Священних Синодів Української Православної Церкви, засідання яких відбулись у період після останнього Собору Української Православної Церкви (8 липня 2011 року). Собор схвалює діяльність Управління справами та Синодальних установ Української Православної Церкви.
6. Собор мав міркування про відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві.
7. На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля Української Православної Церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля.
8. Останнім часом перед нашою Церквою особливо гостро постав новий пастирський виклик. За три місяці війни за кордон були вимушені виїхати більше ніж 6 мільйонів громадян України. Головним чином, це українці з південних, східних і центральних областей України. Значна частина з них є вірними Української Православної Церкви. Тому до Київської Митрополії Української Православної Церкви надходять звернення з різних країн з проханнями відкрити українські православні парафії. Очевидно, що багато наших співвітчизників повернеться на Батьківщину, але немало й залишиться на постійне проживання за кордоном. У зв’язку з цим, Собор висловлює глибоке переконання, що Українська Православна Церква не може залишати своїх вірних без духовної опіки, має перебувати поряд з ними в їхніх випробуваннях і організовувати церковні громади в діаспорі. Необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.
9. Усвідомлюючи особливу відповідальність перед Богом, Собор висловлює глибокий жаль у зв’язку з відсутністю єдності в українському Православ’ї. Існування розколу Собор сприймає як глибоку болючу рану на церковному тілі. Особливо прикро від того, що останні дії Константинопольського Патріарха в Україні, наслідком яких стало утворення «Православної Церкви України», лише поглибили непорозуміння та привели до фізичного протистояння. Але навіть у таких кризових обставинах Собор не втрачає сподівання на відновлення діалогу. Для того, щоб діалог відбувся, представникам ПЦУ необхідно:

• припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української Православної Церкви.
• усвідомити, що їхній канонічний статус, як він зафіксований у «Статуті Православної Церкви України», є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені Статутом про управління Української Православної Церкви.
• вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української Православної Церкви, як і для більшості Помісних Православних Церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів.

Собор виражає глибоке переконання, що запорукою успіху діалогу має стати не тільки бажання до відновлення церковної єдності, але й щире прагнення вибудовувати своє життя на засадах християнської совісті та моральної чистоти.

10. Підбиваючи підсумки проведеної роботи, Собор підносить подячну молитву Господу Милосердному за можливість братнього спілкування і висловлює надію на припинення війни та примирення ворогуючих. За словами святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, нехай зі всіма нами, особливо братами і сестрами у Христі Воскреслому, будуть «благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа Іісуса Христа, Сина Отчого, в істині і любові» (2 Ін. 1:3).

Апостолом любви именует Церковь святого Иоанна, ибо он постоянно учил, что без любви человек не может приблизиться к Богу. Любовь является главной особенностью его духовного облика. Весь жизненный путь апостола — служение Любви.

Святой апостол и евангелист Иоанн Богослов, Иоа́нн Зеведе́ев(ивр. «Йоханан»), был братом святого Иакова, сыном Зеведея и Саломии. Родиной Иоанна Богослова была Вифсаида. Заведей обладал некоторым состоянием, имел работников, занимался рыболовным промыслом и был не малозначительным членом иудейского общества. Саломия была дочерью от первого брака святого Иосифа Обручника, она также упоминается в числе жен, служивших Господу своим имуществом. Таким образом, Иоанн приходился Господу Иисусу Христу племянником.

Прочитать остальную часть записи »

Преполовение Пятидесятницы – означает половину срока, т.е. середину по времени между двумя величайшими праздниками — Пасхой и Троицей, иначе называемой Пятидесятницей, отмечаемой на 50-й день после Пасхи, и как бы связывает их воедино. Отмечается в среду 4-ой седмицы после Пасхи (за 25 дней до Троицы).

Святые жены-мироносицы

Чудо обыкновенной любви

Третье воскресенье пасхального цикла названо в честь святых жен-мироносиц.

Этот праздник посвящен обычным женщинам — Христовым ученицам, неотступно следовавшим за своим Учителем и не оставившим Его даже в те минуты, когда большинство апостолов попросту разбежались. И событие, воспоминаемое в этот день, тоже, на первый взгляд, самое обыденное — не успев совершить погребальный обряд над умершим Спасителем из-за приближавшейся субботы, женщины на третьи сутки после Его крестной смерти поспешили к гробу. С собою они несли миро — дорогое пахучее масло — и шли к могиле помазать тело Иисуса.

Верили ли они в то, что снова увидят Господа живым? Вряд ли. Как и для остальных учеников, арест, распятие и смерть Иисуса были для них своеобразным финалом — с казнью Христа эти хрупкие женщины утратили значительный смысл дальнейшего существования. Конечно, они продолжали жить ради своих семей, но жить так, как раньше, полноценно, каждый день общаясь с Учителем, уже было невозможно. И все же любовь — безусловная и безграничная — подняла мироносиц среди ночи и заставила бежать к месту погребения Христа. Сердце словно говорило им: «Спешите, и вы увидите то, что радикально изменит вашу жизнь, сделает ее более осмысленной и глубокой, чем ранее — в минуты наибольшей радости».

Прочитать остальную часть записи »

Вітаємо о. Юрія з днем народження! Нехай Господь допомагає нести ввірене служіння, подає міцного здоров’я, душевного миру, укріпляє у всіх добрих справах. Многая літа і всіх благ!

Від нашого храму були передан «солодкі подарунки» Київському міському товариству інвалідів опорно-рухового апарату  «Росава». В товаристві нараховується близько 50 чоловік — інвалади І та ІІ груп.

Слово «артос» переводится с греческого как «квасной хлеб». Другое его название — просфора всецелая. Артос освящают перед окончанием пасхальной Литургии, и в течение всей Пасхальной недели он занимает в храме самое видное место, рядом с иконой Воскресения Господня. В субботу Светлой седмицы читается молитва на раздробление артоса, артос раздробляется и в конце литургии при целовании раздается народу как святыня.

Прочитать остальную часть записи »

Пасхальне послання

Предстоятеля Української Православної Церкви

Блаженнішoго Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

Архіпастирям, пастирям, чернецтву

та всім вірним чадам

Української Православної Церкви

Христос Воскрес!

Цими вічно живими словами сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, з найбільшим нашим християнським Празником Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

У цьому році Господь відвідав нас особливим випробуванням і скорботою. Сили зла згустилися над нами. Але ми не нарікаємо і не униваємо, тому що Своїм Воскресінням Христос Спаситель переміг зло.

Преславне Воскресіння Христове — це Празник торжества перемоги добра над злом, правди над неправдою, світла над темрявою. Воскресіння Христове — це вічна Пасха, в якій Христос, наш Спаситель і Господь, перевів нас від смерті до життя, від пекла до Раю.

20 квітня 2022 року, у Велику Середу, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Літургію Передосвячених Дарів та нагородив духовенство Київської єпархії у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

Священик нашого храму ієрей Юрій також був удостоєний церковної нагороди — права носіння хреста з прикрасами. Від усіх прихожан вітаємо дорогого батюшку з високою нагородою. Нехай Всемилостивий Господь допомагає і надалі нести ввірене служіння і сподобитись високої нагороди на небесах.

Чтение на каждый день Великого Поста
Великая Среда Страстной седмицы Великого Поста

Иуда протянул руки к беззаконным; та искала оставления грехов, а этот взял сребренники. Грешница принесла миро для помазания Господа; ученик соглашался с беззаконными. Она радовалась, тратя миро многоценное; этот заботился продать Неоценимого. Она Владыку познавала, а этот от Владыки удалялся. Она освобождалась от греха, а этот делался пленником его.

Святитель Иоанн Златоуст

В ночь на среду Господь провел в Вифании. Здесь, в доме Симона прокаженного, в то время, когда в совете первосвященников, книжников и старейшин было уже решено взять Ииисуса Христа хитростью и убить Его, некая жена «грешница» возлила драгоценное миро на главу Спасителя и тем уготовала Его на погребение, как судил Сам Он об ее поступке. Здесь же, в противоположность бескорыстному поступку жены грешницы, родилось в неблагодарной душе Иуды, одного из двенадцати учеников Спасителя, преступное намерение предать беззаконному совету своего Учителя и Господа. Поэтому в церковной службе Великой среды прославляется жена грешница и порицается и проклинается сребролюбие и предательство Иуды. Прочитать остальную часть записи »