Архив рубрики «Статті»
Про прямі й приховані сенси пророцтв св. Симеона — інтерв’ю митрополита Антонія до дня Стрітення
15.02.2021 | Автор: admin
Про значущість дня Стрітення в житті Богородиці, Спасителя й кожного з нас зокрема, про те, чи були події Стрітення результатом пророцтв або ж одкровення, і чому попри те, що пророцтв про народження Месії було багато, Іісуса Христа не впізнали в Храмі, а також про подвійний характер свята.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує інтерв’ю Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія.
— Стрітення – це своєрідне відлуння Різдва, хоча ялинкові прикраси вже давно прибрали. Але хронологія подій перших сорока днів після Різдва не до кінця зрозуміла. Один з євангелістів говорить, що ангел наказав Йосифу тікати з сімейством від переслідувань Ірода. Але той веде Діву Марію з Сином до Єрусалимського храму. Чому?
— Слід пояснити, що події, пов’язані з Різдвом Христовим, описують два Євангелісти – Матфей та Лука. Кожна з цих двох оповідей має свої особливості. Зокрема, розповідь про втечу до Єгипту міститься у Євангелії від Матфея. Саме тут розказано про поклоніння волхвів Іісусу Христу, після якого цар Ірод хотів вбити Новонароджене Немовля. А розповідь про Стрітення міститься в Євангелії від Луки. Погодження між собою хронології цих двох подій – є однією з давніх проблем у біблеїстиці. Ми звикли бачити на іконах, що волхви разом із пастухами вклоняються Новонародженому Христу. Тобто, виходить, що волхви вклонилися Христу одразу після Його народження. Але якщо уважно почитати Євангеліє від Матфея, то там сказано, що волхви вклонилися Христу не у печері, а у будинку (Мф 2, 11). Тобто, це поклоніння відбулося не одночасно з поклонінням пастухів і не одразу після народження Христа, а через деякий час.
Серед давніх церковних письменників немає єдності в питанні про те, коли саме волхви вклонилися Новонародженому Іісусу. Одні вважали, що це відбулося невдовзі після Різдва Христового, але інші наполягали, що ця подія мала місце значно пізніше. Наприклад, Євсевій Памфіл – автор першої відомої нам «Історії Церкви» – писав, що поклоніння волхвів відбулося на другому році земного життя Іісуса Христа.
Прочитать остальную часть записи »
Рубрика: 
КОГДА СВЯТЫЕ УЧИЛИСЬ У САПОЖНИКОВ
03.02.2021 | Автор: admin
Случай из жизни святого Антония
Интересные истории случались, когда христианство было в младенческих пеленках, когда мир был еще молод.
Вот Антоний, великий светоч пустыни, муж необыкновенного духа и великих добродетелей, беседующий с ангелами так, как мы разговариваем со своими знакомыми. Как-то раз во время молитвы он слышит голос с неба:
– Антоний, ты совершил много подвигов и приобрел много добродетелей. Но да будет тебе известно, что со всеми твоими подвигами ты не достиг меры сапожника Филофея из Александрии.
Иной на его месте промолчал бы или пожал плечами, но только не Антоний! Душа святого трепещет от жажды чистоты, жажды совершенства. И вот более чем столетний великий святитель, благообразный и величественный, с длинной, до пояса, белой бородой, опускает смущенно голову, как провинившийся мальчишка, хватает тотчас свой посох и отправляется в Александрию.
Александрия – это не просто город, это пестрый Вавилон того времени. Корабли с четырех концов света теснятся у его пристаней. Всякого рода лица – белые, желтые, красные, черные – можно встретить среди людской бесконечности в этом необозримом муравейнике, словно вмещающем в себя весь мир. Здесь находятся Маяк, Музей, Библиотека, чья слава гремит среди народов, громадные общественные строения и здания из мрамора, широкие улицы, парки, фонтаны, дворцы царей и властителей земных, вельмож и богачей… Но Антонию нужно не это. Он спешит к бедным окраинам, в кварталы бедняков, где среди тесных улочек в бесчисленных трущобах из глины живет, трудится и околевает простой народ – рабочие, слуги, рабы. Антоний не знает, где находится домик сапожника Филофея, но некий таинственный огонек, яркий, как звезда, незримый для других, летит перед ним в вечерней полутьме и указывает ему дорогу.
Прочитать остальную часть записи »Святая мученица Татиана
23.01.2021 | Автор: admin
Татиана (с древнегреческого языка) – устроительница, учредительница. По другой версии – поставленная, назначенная.
Святая мученица Татиана жила в конце II – начале III века в Риме. С детства она воспитывалась в христианской вере, отличалась добродетелью и трудолюбием. Она приняла мученическую смерть после того, как отказалась поклоняться языческим богам. В России святая Татиана является покровительницей студентов.
Житие Прочитать остальную часть записи »
Блаженніший Митрополит Онуфрій вітає з Різдвом Христовим!
07.01.2021 | Автор: admin
Син Божий по Своїй любові до людей прийшов на землю, щоб нас піднести до Неба. Про це Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій зказав у відеопривітанні, яке транслюють центральні українські телеканали 6-го і 7-го січня.
«Сьогодні ми з любов’ю молитовно згадуємо і прославляємо велику благочестя Тайну — явління Бога у плоті. Син Божий стає Сином Людським, щоб нас, людей, зробити синами Божими по благодаті. Богомладенець Христос ще лежить у яслах загорнутий, а вже хвилюються царі. Трі східні царі, движимі любов’ю до істини, приходять до Вифлеємської печери, поклоняються Богомладеньцю Христу і приносять з собою дари: золото, ладан і смирну. Лукавий цар Ірод впадає в страх, і замість того, щоб прийти і розумно поклонитися Богомладенцю Христу і отримати у Нього благословення для себе і свого народу, впадає в безумство і починає шукати вбити Христа. Навіть римський імператор Август, перед яким тремтів увесь світ, служить тайні Боговоплощення. Він наказав робити перепис населення і не підозрював, що в цьому важливим було не перерахувати своїх підлеглих, а те, щоб привести до Вифлеєму Пречисту Діву Марію, щоб Вона саме там народила Месію-Христа, як було сказано древніми пророками», — підкреслив Предстоятель.
Блаженніший закликав об’єднатися в молитві за мир і просити у Господа сил гідно переносити випробування.
«Ми дякуємо нашому Спасителеві за те, що Він прийшов на землю, викупив нас, що Він нас підніс до Неба. Ми молимося Спасителеві, щоб Він зміцнив і дав сили гідно переносити всі випробування і хвороби, які сьогодні охопили весь світ, щоб ми були в цьому переможцями. Ще раз вітаю всіх вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим! Бажаю всім здоров’я, щастя, спасіння. Нехай Божий світ і Боже благовоління, які оспівані ангелами в Різдвяну ніч, наповнюють наші серця, наші сім’ї, нашу українську землю і весь світ. З Різдвом Христовим!», — побажав Митрополит Онуфрій.
[15] цитат Блаженнішого Митрополита Онуфрія про піст
01.12.2020 | Автор: admin
28 листопада розпочинається Різдвяний піст. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував добірку думок Предстоятеля про піст, висловлених ним у проповідях та інтерв’ю.
[1] Різдвяний піст — це час, коли ми повинні підготувати себе до зустрічі з Народженим Христом
Церква духовно готує нас до цього великого духовного пиру через тілесне і духовне утримання, через піст і молитву. Намагайтеся не тільки утримуватися від скоромної їжі, намагайтеся боротися зі злими почуттями, намагайтеся любити один одного, терпіти один одного і прощати один одного, тому що це є суть християнського віровчення і це є суть, до якої веде кожен Піст і зокрема Піст Різдвяний.
[2] Піст є тим часом, коли я роблю не черепашачі, а — великі кроки до Бога
Покаяння — це вже прямування до Бога. Коли людина починає каятися і говорити Богу “Ти не заслужив того, щоб я Тебе ображав. Ти мені робиш тільки добро, а я тобі натомість — образи. Ти цього не заслуговуєш”. Усвідомлення того, що Бог не заслуговує тих капостей, які ми проти Нього творимо, приводить людину в сокрушіння душі. І людина починає відвертатися від гріха і йде до Бога.
[3] Піст – це духовне дерево, на яке ми маємо зійти, і з нього ми можемо побачити Бога Прочитать остальную часть записи »
Иконы Афона: Скоропослушница
21.11.2020 | Автор: admin
Празднование 9 / 22 ноября, на Афоне 1/14 октября
В 1664 году неизвестно по какой причине турки напали на Дохиарскую обитель и монахи были вынуждены её покинуть. Какой-то инок, для сохранения памяти об этом событии, успел написать на мраморном косяке южной двери собора: «1664 год Октября пятого. Пришли турки, и мы ушли».
Среди этой и других постоянных трудностей и опасностей Дохиар неожиданно получил великую помощь и утешение. Но она происходила не от людей и даже не от защитников и покровителей обители — Архангелов. Помощь пришла от «Честнейшей Херувим и славнейшей без сравнения Серафим», заступницы всего Афона, Пресвятой Богородицы.
Вот как было дело.
СОБОР АРХИСТРАТИГА МИХАИЛА и прочих Небесных Сил бесплотных
19.11.2020 | Автор: admin
Празднование Собора Архистратига Божия Михаила и прочих Небесных Сил бесплотных установлено в начале IV века на Поместном Лаодикийском Соборе, бывшем за несколько лет до Первого Вселенского Собора. Еще в апостольские времена было распространено ложное учение об Ангелах. Среди христиан появились еретики, которые поклонялись Ангелам как богам и учили, что видимый мир сотворен не Богом, а Ангелами, почитая их выше Христа. Лаодикийский Собор 35-м правилом осудил и отверг еретическое поклонение ангелам как творцам и правителям мира и утвердил православное их почитание как служителей Божиих, охранителей человеческого рода. Повелено было праздновать Собор Архистратига Михаила и прочих Небесных Сил 8 ноября по старому стилю (21 ноября – по новому).
Дата празднования выбрана не случайно. Ноябрь – это 9-й месяц после марта, который считается первым месяцем после сотворения мира. В ознаменование 9-ти ангельских чинов именно в ноябре – 9-м месяце – установлен праздник Ангелам. 8-е число указывает на день Страшного Суда, в котором непосредственное участие примут Ангелы. Именно они будут свидетельствовать на Суде о нашей жизни и делах – праведных или неправедных. День Страшного Суда святые отцы называют восьмым днем. Время измеряется неделями (седмицами). 8-м днем будет последний день мира, день Страшного Суда, и тогда «приидет Сын Человеческий в Славе Своей и вси святии Ангелы с Ним» (Мф. 25:31). Прочитать остальную часть записи »
Святые бессребреники Косма и Дамиан Асийские (lllв.)
13.11.2020 | Автор: admin
Бессребреники — люди, имеющие имущество, но отказывающиеся от владения им; люди, к-рым чужды сребролюбие (любовь к деньгам), корыстолюбие.
Православная церковь почитает три пары святых, живших, как считается, в разное время и разных местах:
— Косма и Дамиан Асийские (1/14 ноября)
— Косма и Дамиан, пострадавшие в Риме (1/14 июля)
— Косма и Дамиан Аравийские (17/30 октября)
Наиболее почитаемые были Косма и Дамиан Асийские: близнецы, изучившие медицину в Сирии, жившие в Кирилии, в городке Эгея на берегу залива Александретта. Прочитать остальную часть записи »
Преп. Нестор Літописець
08.11.2020 | Автор: admin
Блаженійший Митрополит ВОЛОДИМИР. Нестор Літописець
Тисяча років минуло з того часу, як наша земля побачила світло християнської віри. Православ’я не тільки дало народові Київської Русі можливість бути з Христом, але багато в чому змінило державу і людей. Першим таким здобутком стала писемність. Монахи-літописці, живучи в монастирях, записували історію нашої Батьківщини, поклавши, таким чином, початок історичній науці в нашій країні.
 |
Першим із відомих нам літописців, основоположником вітчизняної історії став преподобний Нестор Літописець. Прийшовши ще юнаком в Печерський монастир, він прийняв тут чернечий постриг і, як свідчить історія, прожив в ньому майже сорок років, несучи послух літописця. Саме завдяки його “Повісті минулих літ” ми знаємо “звідки пішла Руська земля”.
Але не тільки за це вшановує сьогодні наша Свята Церква преподобного Нестора. Не лише літописанням послужив він Русі, але й своїм подвижництвом, своїм богоугодним життям в монастирі.
Від самої юності, почувши слова Христа: “якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною” (Мф. 16, 24), він залишив марноту світу і пішов до тихого прихистку — монастиря, заснованого преподобним Антонієм. Тут він проводив справді рівноангельське життя, у всьому наслідуючи великих світильників землі Руської — преподобних Антонія і Феодосія. Літописання, яке він ніс як послух, не завадило йому досягти головної мети життя — спасіння. Чистота душевна і тілесна, глибоке смирення і любов до всіх людей, беззаперечний послух і непрестанна молитва — з усього цього бачимо, що він був ченцем, послідовником Христа “…не словом, чи язиком, а ділом і правдою” (1 Ін. 3, 18). Ці подвиги преподобного й послужили для нього шляхом до Небесного Царства.
І саме до таких чеснот закликає нас Господь в Священному Писанні: “…будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний” (Мф. 5, 48). А для того, щоб ми усвідомили, яким шляхом ми повинні йти до досконалості, Він дає нам приклад — людей, які не вагаючись, не сумніваючись йшли за Христом, смиренно і покірно виконуючи Його заповіді. А ми, дивлячись на їхнє святе життя, повинні винести для себе важливий урок — наше спасіння неможливе без послуху волі Божій і смирення.
Послух потрібен нам для того, щоб не за власним бажанням, не за власними пристрастями і уподобаннями йти до спасіння, а йти цим нелегким шляхом, покладаючись на Бога. Бо Христос говорить: “без Мене не можете робити нічого” (Ін. 15, 5). Йти до Христа, не прислуховуючись до святих, що вже пройшли цим шляхом — те ж саме, що йти через пустелю без провідника, який знає в ній всі шляхи.
Разом із тим, послух не може бути без смирення. Преподобний Єфрем Сирін говорить, що тільки труд, який робиться зі смиренням, угодний Богу. Апостол Яків говорить в своєму Посланні: “Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать” (Як. 4, 6). Дійсно, смирення, усвідомлення свого недостоїнства, своєї недосконалості є тим шляхом, який веде до Царства Небесного. Погляньмо, яке смирення мали святі, шановані Православною Церквою, до яких висот досконалості вони піднімалися завдяки йому. Чи не про це сказано в Писанні: “нехай зречеться себе”?
Тож вшановуючи пам’ять преподобного Нестора Літописця, будемо так, як і він, намагатися слідувати за Христом в смиренні і покорі, щоб і нам бути причисленими до тих, хто вірно йшов за Богом, виконуючи Його заповіді, бо “блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його” (Лк. 11, 28). Амінь.
