Цієї неділі православні входять у часовий простір Хрестопоклонного тижня — третьої неділі Великого посту, що знаменує собою середину Святої Чотиридесятниці.

Кожен тиждень Великого посту – наче сходинка на шляху духовного вдосконалення.

У першу неділю ми святкували Торжество Православ’я – свято перемоги апостольського сповідання віри Христової у всій її повноті. «Образу Твоєму покланяємось, Благий» – співалося в церквах на знак того, що, вшановуючи рукописні образи Христові, ми вклоняємося Первообразу та визнаємо, що Бог воістину втілився задля нашого спасіння.

Друга неділя нагадувала нам про преподобних отців Києво-Печерських, які є для нас взірцем подвигу посту, та про нетварне Фаворське світло і святого Григорія Паламу, який задля того, щоб побачити це світло, не лише закликав кожного з нас до внутрішньої серцевої молитви, а й сам був великим подвижником.

Ми часто чуємо та говоримо про Великий піст як про особливий час в житті Церкви: час тривалішої молитви, обмеженні себе у всіх сферах життя, час уважного ставлення до свого духовного стану.

Щоб провести Великий піст з Господом і Його учнями, а не перетворити його на півтора місяця важкої та безглуздої дієти, рекомендуємо дотримуватися декількох важливих правил.

1. Завжди радійте!

«Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте» (1 Фес. 5:16-18), – мудра порада апостола як ніколи актуальна у великопісні дні.

Велика спокуса впасти в смуток: «Як же я проживу без смачної їжі! Тепер ніяких розваг! Які довгі служби!» – тоді як причин для смутку немає. Довгі служби – це і високі зразки середньовічної духовної поезії, і філософські роздуми про місце людини у вічності, і відчуття єдності з тими, що моляться, і спілкування з Самим Богом.

Не рідше, а то і частіше, зустрічається зворотна сторона великопісного смутку: «Я не можу постити за уставом. Я пропускаю служби. Я відволікаюся на мирську метушню».

Банально, але від того не менш справедливо: пам’ятайте, що Богові потрібні не шлунок і ноги, а серце, Він бачить в душі людській щире прагнення послужити Йому, бачить і неміч.

Ось ця постійна пам’ять про Бога – і буде нашою безперестанною радістю про Нього.

2. Невпинно моліться!

Вітаємо о. Іоанна з днем народження! Бажаємо духовного росту, здоров’я, сімейного благополуччя та Божої підтримки у всіх благих справах! МНОГАЯ ЛІТА!

До дня Святого Миколая, від нашого храму, були передані подарунки, зібрані прихожанами, для дітей-інвалідів Оболонського району. Загальними зусиллями зібрали солодощі, іграшки, сертифікати на придбання товарів, кошти та інше для 85 сімей. Дякуємо всім, хто долучився до збору, створивши святковий настрій дітям!

До Дня Святого Миколая організовуємо щорічний збір солодощів та необхідних продуктів харчування для діток з інвалідністю Оболонського району (орієнтовно 85 сімей). Залишати можна в іконній лавці храму.

Зробимо разом свято для дітей, які обмежені в звичних життєвих радостях!

Від щирого серця вітаємо нашого отця Віталія з днем народження! 

Дякуємо Богу за дар Вашого життя, За Ваше служіння, за зерна Любові, милосердя, віри і надії, що засіваєте у наших серцях! Зичимо Вам міцного здоров’я, радості й миру у серці, твердості у вірі, ревності у любові.

Щедрих Божих Благословень та опіки Божої Матері!

Від нашого храму були передані продуктові набори інвалідам — чонобильцям Оболонського району, зібрані прихожанами храму.

Вітаємо о. Віталія з днем священницької хіротонії! Нехай Господь подає сил, здоров’я, душевного миру і спокою, допомагає і надалі нести ввірене служіння, приводячи до спасіння ввірених духовних чад, а Пресвята Богородиця покриває Святим Своїм покровом! Многая літа і всіх благ!

27 вересня Православна Церква відзначає Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.  

У цей день православні християни згадують дві події. У 326 році в Єрусалимі був знайдений хрест, на якому розіп’яли Іісуса Христа. Сталося це близько гори Голгофи, де був розп’ятий Спаситель. І друга подія – повернення Животворящого Хреста з Персії, де він перебував у полоні. У VII столітті повернув його в Єрусалим грецький імператор Іраклій.

Обидві події об’єднувало те, що Хрест перед народом воздвигали, тобто піднімали. При цьому направляли його на всі сторони світу по черзі, щоб люди могли вклонитися йому і розділити один з одним радість знайдення святині.

Воздвиження Хреста Господнього – це двунадесяте свято.

Коли відзначається Воздвиження Хреста Господнього

Православна Церква згадує Воздвиження Хреста Господнього 27 вересня за новим стилем (14 вересня за старим стилем).