Великий Понеділок

У Великий Понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Іосифа Прекрасного, із заздрощів проданого братами до Єгипту, який прообразував страждання Спасителя. Також у цей день згадується висушення Господом вкритої рясно листям, але безплідної смоковниці, що слугує образом лицемірних книжників і фарисеїв, які не принесли істинного покаяння, віри, молитви й добрих справ.

«Брати Іосифа, побачивши, що батько їхній любить його більше за всіх інших синів, зненавиділи його: при кожному слові з ним, при кожному погляді на нього закипало в них моторошне смуття. А він не розумів недуги, що охопила їх: чиста душа його бачила всіх чистими, щиросердними. З довірливістю відкривав він перед ними серце. Це незлобиве серце вже обрано Богом у посудину таємничих одкровень. Благодать Святого Духа, у відповідності до юнацьких літ Іосифа, почала являти свою присутність і дію в знаменних сновидіннях. Жваво малювалися таємничою рукою дивні сновидіння в незайманій уяві. Іосифу було сімнадцять років, коли наснився йому перший пророчий сон. З відвертістю, що не підозрює жодного зла, він переказує його братам: видно, сон залишив у душі юнака надзвичайне враження, яке потребувало пояснення. Він хотів викликати, почути це пояснення з вуст старших братів».

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) «Іосиф, священна повість, запозичена з книги Буття»                                                       

Великий Вівторок

Після Лазаревої суботи, в останню неділю перед святом Христового Воскресіння, Православна Церква урочисто святкує Вхід Господній до Єрусалиму. Велелюдний Вхід Спасителя в Єрусалим був вступом Його на шлях Хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти (див. Мф 21:1-11; Мк 11:1-11; Лк 19:29-44; Іоанна 12:12-19).

Ми називаємо цей день також Неділею Ваій, або в нашій традиції — Вербною Неділею. Вайї, в перекладі з грецької, – це листя пальми. Чому ж тоді ця Неділя – Вербна?

У давнину на Сході був звичай: зустрічати царя-перможця пальмовими гілками. Саме так зустрів Єрусалим Христа, почувши звістку про Його дива та про чудесне воскресіння Лазаря чотириденного. В Україні замість пальм віряни, вшановуючи Вхід Господній в місто Його страждань, тримають у руках гілки верби – дерева, що в нас починає розпускатися раніше за інші. Таким чином, збулося стародавнє пророцтво про те, що майбутній Месія як цар в’їде в Святий Град на молодому віслюкові, який, на відміну від бойового коня, є символом миру, покірливості і смирення.

Від нашого храму були передані продуктові набори для сімей з дітьми-інвалідами Оболонського району, зібрані від прихожан.

Цієї неділі православні входять у часовий простір Хрестопоклонного тижня — третьої неділі Великого посту, що знаменує собою середину Святої Чотиридесятниці.

Кожен тиждень Великого посту – наче сходинка на шляху духовного вдосконалення.

У першу неділю ми святкували Торжество Православ’я – свято перемоги апостольського сповідання віри Христової у всій її повноті. «Образу Твоєму покланяємось, Благий» – співалося в церквах на знак того, що, вшановуючи рукописні образи Христові, ми вклоняємося Первообразу та визнаємо, що Бог воістину втілився задля нашого спасіння.

Друга неділя нагадувала нам про преподобних отців Києво-Печерських, які є для нас взірцем подвигу посту, та про нетварне Фаворське світло і святого Григорія Паламу, який задля того, щоб побачити це світло, не лише закликав кожного з нас до внутрішньої серцевої молитви, а й сам був великим подвижником.

Ми часто чуємо та говоримо про Великий піст як про особливий час в житті Церкви: час тривалішої молитви, обмеженні себе у всіх сферах життя, час уважного ставлення до свого духовного стану.

Щоб провести Великий піст з Господом і Його учнями, а не перетворити його на півтора місяця важкої та безглуздої дієти, рекомендуємо дотримуватися декількох важливих правил.

1. Завжди радійте!

«Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте» (1 Фес. 5:16-18), – мудра порада апостола як ніколи актуальна у великопісні дні.

Велика спокуса впасти в смуток: «Як же я проживу без смачної їжі! Тепер ніяких розваг! Які довгі служби!» – тоді як причин для смутку немає. Довгі служби – це і високі зразки середньовічної духовної поезії, і філософські роздуми про місце людини у вічності, і відчуття єдності з тими, що моляться, і спілкування з Самим Богом.

Не рідше, а то і частіше, зустрічається зворотна сторона великопісного смутку: «Я не можу постити за уставом. Я пропускаю служби. Я відволікаюся на мирську метушню».

Банально, але від того не менш справедливо: пам’ятайте, що Богові потрібні не шлунок і ноги, а серце, Він бачить в душі людській щире прагнення послужити Йому, бачить і неміч.

Ось ця постійна пам’ять про Бога – і буде нашою безперестанною радістю про Нього.

2. Невпинно моліться!

Вітаємо о. Іоанна з днем народження! Бажаємо духовного росту, здоров’я, сімейного благополуччя та Божої підтримки у всіх благих справах! МНОГАЯ ЛІТА!

До дня Святого Миколая, від нашого храму, були передані подарунки, зібрані прихожанами, для дітей-інвалідів Оболонського району. Загальними зусиллями зібрали солодощі, іграшки, сертифікати на придбання товарів, кошти та інше для 85 сімей. Дякуємо всім, хто долучився до збору, створивши святковий настрій дітям!

До Дня Святого Миколая організовуємо щорічний збір солодощів та необхідних продуктів харчування для діток з інвалідністю Оболонського району (орієнтовно 85 сімей). Залишати можна в іконній лавці храму.

Зробимо разом свято для дітей, які обмежені в звичних життєвих радостях!

Від щирого серця вітаємо нашого отця Віталія з днем народження! 

Дякуємо Богу за дар Вашого життя, За Ваше служіння, за зерна Любові, милосердя, віри і надії, що засіваєте у наших серцях! Зичимо Вам міцного здоров’я, радості й миру у серці, твердості у вірі, ревності у любові.

Щедрих Божих Благословень та опіки Божої Матері!