Розпочинається Успенський піст 14 серпня зі свята Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. 

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про піст. 

Успенський піст — це підготовка православних християн до двох двунадесятих свят: Преображення Господнього та Успіння Божої Матері. Так звані двунадесяті свята догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Пресвятої Богородиці та діляться на Господські (присвячені Господу Іісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божій Матері).

ДАТИ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ

Успенський піст починається рівно через місяць після Петрового посту. Успенський піст — найкоротший багатоденний піст у церковному календарі. Він триває всього два тижні, причому починається і закінчується завжди однаково. Дати Успенського посту: з 14 по 27 серпня.

Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна — це одне з великих свят. Великі свята по значущості йдуть після 12-ти двунадесятих свят. Різдво Іоанна Хрестителя відзначається 7 липня за новим стилем. У цей день віруючі згадують, як в родині іудейського священника Захарії і його дружини Єлизавети народився майбутній пророк, який передбачить пришестя Месії — Іісуса Христа, а потім хрестить його у водах річки Йордан.

До цього свята Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про життя святого. 

Про особливості свята П’ятидесятниці: чому це свято називають днем народження Церкви, що таке дари Святого Духа, як Дух Святий сходить на християн, а також про традиції цього дня.

Апостольське свято або День народження Церкви

Свято П’ятидесятниці або День Святої Трійці, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.

У цей день Святий Дух зійшов на учнів Христових і сповнив їх усіма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став їхнім постійним натхненником і керівником. Одним із найбільш вражаючих дарів, який отримали Христові учні для проповіді, був дар говоріння різними мовами.

Вітаємо нашого фотографа Максима Сидоренко з днем народження! Нехай Господь подає здоров’я, радості, миру і добра, а святитель Миколай, в день пам’яті якого він народився, допомагає у всіх життєвих ситуаціях! Максим, чудовими фото, вміє зупиняти час для згадки про гарні моменти нашого життя. Нехай же і в його житті таких моментів буде якнайбільше!

Христос и самарянка. Фреска женского исихастирия во имя святого Иоанна Богослова в Суроти, Греция

Основным содержанием четвертой главы Евангелия от Иоанна является беседа Христа с самарянкой: «…приходит Он в город Самарийский, называемый Сихарь, близ участка земли, данного Иаковом сыну своему Иосифу» (Ин. 4: 5). Архимандрит Никифор (Бажанов) в «Библейской энциклопедии» говорит о самарянах: «Название это в Новом Завете прилагается к тому народу, который жительствовал в Самарии на месте ссыльных Израильтян от царя Ассирийского. Выселив Израильское население, он послал в их землю колонии из своих собственных подданных. Сии последние смешались между собою и вступали в браки с дочерьми оставшихся Израильтян, хотя очень немногочисленных. Вступивши в брак, Самаряне боялись Иеговы и вместе с тем служили своим собственным богам, воображая, что Иегова есть только охранительное божество, и желая сообразоваться во всем с языческими обычаями своей страны… Это сомнительное происхождение, враждебность к Евреям, <…> их отделение от Иудеев, вместе и богопочитание и сооружение ими своего известного храма на горе Гаризим (см.: Лк. 9: 52—53; Ин. 4: 20, 21) делали вражду между Самарянами и Иудеями почти ожесточенною (см.: Мф. 10: 5; Ин. 4: 9), так что самое название Самарянин считалось у Иудеев бранным и презрительным словом (см.: Ин. 8: 48)».

Прочитать остальную часть записи »

Вітаємо о. Юрія з днем народження! Нехай Господь подає сил, здоров’я, душевного миру та допомагає вести ввірену Богом паству за Христом! МНОГАЯ ЛІТА!!!

26 квітня, в день пам’яті чорнобильської трагедії, були передані для інвалідів Чорнобиля Оболонського району продукти, зібрані прихожанами нашого храму.

Чтение на каждый день Великого Поста
Сия суббота есть преблагословенная, в ней же Христос уснув воскреснет тридевен.
Заключительная строка кондака и икоса

В Великую субботу Православная Церковь воспоминает телесное погребение Иисуса Христа и сошествие Его во ад.

Сняв с креста и обвив пеленами с благовониями, по обычаю иудеев, Иосиф и Никодим положили пречистое Тело Господа в новом каменном гробе в саду Иосифовом, находившемся недалеко от Голгофы. К дверям гроба привалили большой камень. При погребении Иисуса Христа находилась Мария Магдалина, мать Иакова и Иосиева.

Прочитать остальную часть записи »

10 квітня розпочинається останній тиждень перед Світлим Христовим Воскресінням — Страсна седмиця. З понеділка по суботу православні християни разом з Господом нашим Іісусом Христом проходитимуть скорботним шляхом останніх днів Його земного життя та переживатимуть день смерті Спасителя перед славним Його Воскресінням.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ пропонує серію інтерв’ю зі священнослужителями Української Православної Церкви — про значення цих священних епізодів для нас та нашого спасіння, а також практичні поради, як правильно провести кожен з цих особливих днів, що ведуть нас до зустрічі Світлої Христової Пасхи.

Перший проректор Київської духовної академії і семінарії протоієрей Сергій Ющик розповідає про Страсний тиждень в цілому та про особливості Великого понеділка.

Вход Господень в Иерусалим является одним из главных событий последних дней земной жизни Господа Иисуса Христа; оно описано четырьмя евангелистами (см.: Мф. 21: 1–11; Мк. 11. 1–11; Лк. 19: 28–40; Ин. 12: 12–19). Торжественное прибытие Спасителя в Святой град накануне праздника Пасхи предшествовало Его Страстям и было осуществлением ветхозаветных пророчеств (в первую очередь Быт. 49: 10–11; Пс. 8: 2–3; Зах. 9: 9).

Воспоминанию этого события и посвящен один из основных церковных праздников, который в Православной Церкви включен в число двунадесятых. Он празднуется в воскресенье, непосредственно предшествующее пасхальному и открывающее собой Страстную седмицу, то есть включается в разряд переходящих.

Поскольку в символике и события Входа Господня в Иерусалим, и его литургического формуляра важное место занимают пальмовые ветви – вайи, этот праздник называют Неделей ваий. Святитель Амвросий Медиоланский толкует данное именование следующим образом: «Именно чрез масличное дерево, из коего происходит елей, умягчающий раны и врачующий болезни, означаются дела милосердия; а чрез крепкое финиковое дерево, ветвей которого оконечности белы, означается то, что после скорбей настоящей жизни мы преселимся в свет небесного отечества». В славянской традиции известно обозначение праздника еще и как Недели цветоносной, или цветной. На Руси в богослужебной практике пальмовые ветви традиционно заменяют ветвями вербы, отчего Неделя ваий носит также название Вербного воскресенья.

Прочитать остальную часть записи »